Мефедрон mephedrone МЕФ MEGA tor Ноябрьск

Начну с того, что я всегда был трэшем. Нет, не в плане одежды, а в плане души. Люблю грязь, асфальт, ломаный быт. Быть наркоманом для меня - это как часть этого стиля. Понимаешь, к тебе приходит курьер и говорит: "Брат, у меня трэшевые закладки. Ты хочешь?" И ты, конечно, болтаешься и говоришь "Давай, погнали!" А что? Наркотики - это моя спайсовая поискуха. И когда я наслаждаюсь галлюциногенным, я чувствую, как моя душа отрывается от этого трэша, как моя нагота превращается в искусство. Понимаешь меня, братишка?

И, конечно же, мерч. Без мерча никуда. Я, как настоящий рэпер, знаю, что моя внешность - это то, что мне дает узнаваемость. Я люблю носить одежду с символикой брэнда, чтобы показать всем, что я не просто наркоман, а наркоман-рэпер, ага. Мои футболки, кепки, штаны с символикой известных марок - это мой способ выразить себя, показать миру, что я владею этим стилем. Что я владею собой, даже когда болтаюсь.

А теперь про мой главный "народный спорт" - курение. Я не знаю, как можно быть рэпером без этого. Чтобы прочувствовать настоящий трэш, погрузиться в свой внутренний мир. Это мое лекарство, моя музыка. Сигареты - это мой способ сказать миру, что я не боюсь выселиться из своего тела, влететь в облака и потеряться там.

А еще я люблю свои закладки. Знаешь, иногда, когда я чувствую себя уставшим от этой жизни, я закладываю что-то особенное. Гномик там, котик, а может быть, и космос. И когда я болтаюсь, закладка становится частью меня, моим проводником в другой мир. И я знаю, что когда я вернусь, я буду сильнее, я буду готов к новым горизонтам.

Конечно, есть люди, которые говорят, что я должен бросить все это, забыть о наркотиках, о закладках, о мерче. Но я не готов отказаться от своего стиля, от того, что делает меня настоящим рэпером. Я не готов уйти от своей наготы, не готов оставить свой трэш и свою поискуху. Я принимаю себя таким, какой я есть, и наркотики - это не повод для стыда. Наркотики - это часть меня, часть моего искусства. И я горжусь этим.

Так что друзья, не судите меня строго. Я просто хочу быть свободным, быть настоящим. Я выбрал свой путь, и я готов идти по нему, несмотря на все преграды. Я знаю, что я никогда не буду стесняться своей наготы, своего трэша, своих закладок и мерча. И если вы не готовы принять меня таким, какой я есть, то вы просто не понимаете искусства рэпа и моего стиля жизни.

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!